ЩАВИДУБ, БА,
Щавидуб, ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 522.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЩАВИТИ, ВЛЮ, ВИШ, →← ЩАВЕЛЬНИЙ, А, Е.